Набір статей до збірника Studia Linguistica (Номер 10)

Шановні колеги!

Відкрито набір статей до збірника Studia Linguistica (Номер 10).
Кінцевий термін подачі – 14.02.2017 р.

Вимоги до рукописів для публікації у фаховому збірнику наукових праць “STUDIA LINGUISTICA” (2017 рік)

ISSN 2411-1562
(кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
м. Київ, 01033, бульвар Т. Шевченка, 14, каб.141; тел. 8 (044) 239-34-15;
e-mail: zagmoclasphil@gmail.com)

Збірник наукових праць “Studia Linguistica” є фаховим виданням із дисциплін філологічного (мовознавство) профілю. Наказ Міністерства освіти і науки України № 747 від 13.07.2015 р.

Редакція фахового збірника наукових праць “Studia Linguistica” розглядає подані до друку матеріали (статті, рецензії, хроніки тощо) від спеціалістів у галузі лінгвістики за умови, що подані рукописи не публікувалися раніше, відповідають проблематиці збірника та оформлені відповідно до вимог.

1. Матеріали для публікації приймаються від спеціалістів у галузі лінгвістики. Мови публікацій: українська, російська, англійська, німецька, французька, румунська, польська.
2. Обсяг публікації – 0,5 друк. арк. (від 8 до 12 повних сторінок, включаючи літературу).
3. Над назвою ліворуч зазначається номер УДК. поряд з УДК – зазначається розділ, в якому має бути розміщено статтю:
Проблеми загального, порівняльно-історичного, типологічного та зіставного мовознавства
Проблеми класичної філології та неоелліністики
Проблеми когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та етнолінгвістики
Проблеми лінгвокомунікативістики, дискурсології та прагмалінгвістики
Проблеми перекладознавства
Проблеми прикладної лінгвістики
4. Відцентрована назва статті друкується жирними ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ через 1 інтервал (шрифт – Times New Roman, 14).
5. Нижче (через 2 інтервали) відцентровано жирним курсивом Прізвище, Ім’я, По батькові автора. Нижче через 1 інтервал звичайним курсивом по центру науковий ступінь та вчене звання (н-д, д-р філол. наук, проф.; канд. філол. наук, доц.; викл.; асист.; асп.; студ.); ще нижче через 1 інтервал відцентровано звичайним курсивом місце роботи або навчання (назва установи пишеться повністю, без скорочень) (шрифт – Times New Roman, 14). Нижче зазначається e-mail автора статті.
6. Нижче подається вступна анотація обсягом від 150 до 200 слів згідно з ДСТУ ГОСТ 7.9. та Ключові слова (максимум 5-6 слів) мовою самої статті. Друкується 10 шрифтом Times New Roman через 1 інтервал курсивом (слово Анотація не писати, а слова Ключові слова: писати після анотації з нового рядка).
7. Нижче подаються назва статті, ім’я автора та вступні анотації обсягом від 150 до 200 слів і ключові слова російською та англійською мовами. Якщо стаття написана російською або англійською мовами, то ім’я автора, назва публікації, анотації та ключові слова подаються обов’язково українською та однією із затверджених редколегією ноземних мов (друкуються шрифтом Times New Roman 10 через 1 інтервал (слова Аннотация або Summary не писати, а слова Ключевые слова, Key words: писати після анотації з нового рядка курсивом).
8. Основний текст рукопису друкується через 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman 14, без переносів. Поля вгорі, внизу – 2 см, ліворуч – 2,5 см, праворуч – 1,5 см; відступ абзацу – 1,25 см (виставляти автоматично).
9. Фрагменти рукописів, що слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом.
10. Чітко диференціювати тире і дефіс. Значення слів, виразів тощо беруться в лапки (лапки повинні бути тільки відкритими “ та закритими ” ).
11. На початку статті обов’язково повинні визначатися актуальність, мета, предмет, об’єкт, наукова новизна дослідження. З постанови президії ВАК України від 15 січня 2003р. №7-05/1 “Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України” п.3. Редакційним колегіям організувати належне рецензування та ретельний відбір статей до друку. Стаття повинна містити такі структурні елементи: 1. Вступ (постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями, аналіз останніх наукових публікацій з теми дослідження, її актуальність). 2. Об’єкт і предмет, мета і завдання дослідження. 3. Виклад основного матеріалу дослідження. 4. Висновки та перспективи подальших розвідок. 5. Література (оформлена згідно з вимогами ДАК України). 6. Список джерел ілюстративного матеріалу (за наявності). 7. References (оформлені згідно з вимогами зарубіжних стандартів).
12. Посилання в тексті оформлюються таким чином: у квадратних дужках з посиланням на прізвище і рік видання, номер сторінки вказується після коми, наприклад [Голубовська 2004, 94], [Бацевич 2003, 37–56; Freeman 2000, 254].
13. Перед крапками, комами, двокрапками, крапками з комами, знаками питання та оклику, а також після дужки та лапок не ставити пропусків.
14. Використані наукові джерела подаються після тексту у рубриці Література (відцентрована назва, жирним шрифтом, Times New Roman 14), в алфавітному порядку. Бібліографічний опис складається згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1, заголовок бібліографічного запису згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80. З абзацу 1,25 см починається перше джерело. Шрифт Times New Roman 10, 1 інтервал. Кожна позиція списку літератури подається з нового рядка. Спочатку подавати в переліку за алфавітом видання російською та українською мовами, потім – іноземними (теж за абеткою). Усі роботи одного автора потрібно вказувати за зростанням років видання.
15. Список джерел ілюстративного матеріалу оформлюється згідно з вимогами до списку Літератури, за нумерацією продовжує список літератури.
16. Список літератури під заголовком References (відцентрована назва, жирним шрифтом, Times New Roman 14), в якому посилання оформлюються згідно з вимогами зарубіжних стандартів та подаються для кирилиці у вигляді транслітерації за допомогою програми BGN (Board of Geographic Names), що представлена на сайті: http://www.translit.ru та з перекладом на англійську мову у квадратних дужках. Список повинен повторювати у своїй послідовності список Літератури та Список джерел ілюстративного матеріалу. Якщо в списку є посилання на іноземні публікації, вони повністю повторюються.
Схема бібліографічного посилання:
- автор (и) (транслітерація);
- назва статті (транслітерація);
- [переклад назви статті англійською мовою у квадратних дужках];
- назва українського або російського джерела (транслітерація);
- [переклад назви джерела англійською мовою у квадратних дужках – парафраз (для журналів можна не робити)];
- вихідні дані з позначеннями англійською мовою, або тільки цифрові;
- позначення мови статті (In Ukr. / In Russ).
Приклад опису статті:
Golubovs’ka I. O. Klasychni movy u konteksti suchasnogo movoznavstva: epistemy, metamova, instrumentarij [Classical languages in the context of modern linguistics: epistemes, metalanguage, linguistic devices]. Studia Linguistica, 2014, vol. 8, pp. 3-10. (In Ukr.).
17. Після References подається дата надходження авторського оригіналу до редколегії. Шрифт Times New Roman 10.
18. Вартість однієї сторінки публікації – 50 гривень.
19. Для аспірантів та авторів без наукового ступеня обов’язковою є рецензія на статтю наукового керівника або доктора філологічних наук.
20. Статті проходять рецензування та перевіряються на плагіат. У разі виявлення порушення видавничої етики статтю не рекомендують до друку. Статті приймаються тільки за умов дотримання редакційних вимог.
21. На окремому аркуші подати відомості про автора статті:
- Прізвище, Ім’я, По батькові;
- посада та місце роботи або навчання;
- науковий ступінь та вчене звання;
- адреса, телефон, e-mail.

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ:

УДК 811.111 “Проблеми лінгвокомунікативістики, дискурсології та прагмалінгвістики”

ДИСКУРСИВНІ СТАНДАРТИ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НАУКИ

Ільченко Ольга Михайлівна,
д-р філол. наук, проф.
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України

Розглянуто основні моделі реалізації дискурсивних стандартів англо-американської наукової прози як уніфікованих мовленнєвих конвенцій на структурно-архітектонічному та інтерперсонально-риторичному рівнях, виходячи зі специфіки втілення англо-американського інтелектуального стилю. Увагу зосереджено на аналізі маркерів лінеарності, компресії, елементах англійського наукового лексикону та особливостях авторського “я”. Наведено типові дискурсивні моделі та шаблони англомовного наукового дискурсу як інституційного на матеріалі складових підрозділів англійської експериментальної наукової статті.
Ключові слова: інтелектуальний стиль; науковий дискурс; дискурсивний стандарт; дискурсивна модель; лінеарність; компресія, авторське “я”, науковий лексикон.

Ильченко О.М., д-р филол. наук, проф.
Центр научных исследований и преподавания иностранных языков НАН Украины
Дискурсивные стандарты современного английского языка науки
Рассмотрены основные модели реализации дискурсивных стандартов англо-американской научной прозы как унифицированные речевые конвенции на структурно-архитектоническом и интерперсонально-риторическом уровнях, исходя из специфики реализации англо-американского интелектуального стиля. Внимание акцентируется на анализе маркеров линеарности, компрессии, элементах английского научного лексикона и особенностях авторского “я”. Приведены типичные дискурсивные модели и шаблоны англоязычного научного дискурса как институционного на материале основных разделов английской экспериментальной научной статьи.
Ключевые слова: интеллектуальный стиль; научный дискурс; дискурсивный стандарт; дискурсивная модель; линеарность; компрессия, авторское “я”, научный лексикон.

Ilchenko O.M., PhD., full professor
Academy of Sciences, Center of Scientific Researches and Teaching Foreign Languages
Discourse Standards of Contemporary English Language of Science
The present paper addresses basic discourse models that reflect discourse standards of the English language of science. Such standards involve two types of conventional linguistic devices: structural (architectonic) and interpersonal that express the so-called Anglo-American intellectual style. Emphasized here are linearity and compression devices, specific lexical bundles, and conveying authorial voice in English scientific discourse. Typical standardized discourse models, academic vocabulary, and formulaic language are elucidated. Relevant templates are suggested for writing experimental articles within the framework of the language of science as institutional type of discourse.
Key words: intellectual style; scientific discourse; discourse standard; discourse model; linearity; compression; authorial voice; academic vocabulary.

Вступ (постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями, аналіз останніх наукових публікацій з теми дослідження, її актуальність).
Потенційно можливим є існування периферійних стилів. Так, скандинавський стиль належить до проміжних між тевтонським та саксонським [Connor 1997, 419-422; Galtung 1985]. Важливою ознакою інтелектуального стилю є співвідношення автор – читач, власне writer responsibilty VS reader responsibility [Hinds 1987, 141].

Об’єкт і предмет, мета і завдання дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Висновки та перспективи подальших розвідок.

Література:
1. Алефиренко, Н. Ф. Лингвокультурология. Ценностно-смысловое пространство языка: учебное пособие / Николай Фёдорович Алефиренко. – [2-е изд.].– М.: Наука, Флинта, 2012. – 288 с.
2. Глушак, В. М. Лингвопрагматический аспект речевого поведения коммуникантов в ситуациях повседневного общения (на материале немецкого языка) : автореф. дис. … доктора филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки” / В.М. Глушак. – М., 2009. – 48 с.
3. Голубовська, І. О. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики: (курс лекцій): навч. посібник /
І.О. Голубовська, І. Р. Корольов – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2011. – 223 с.
4. Ільченко, О. М. The language of science. Англійська для науковців. Семантика. Прагматика. Переклад: підручник / Ольга Михайлівна Ільченко. – 2-е вид. – К.: Наукова думка, 2010. – 289 c.
5. Красных, В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / Виктория Владимировна Красных. – М.: Гнозис, 2002 – 284 с.
6. Липкин, А. И. Процесс этической индивидуализации в древней Греции [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://philosophy.mipt.ru/…/c…/crisis_renascence/part02.html [див. 02.06.2016].
7. Макаров, М. Л. Основы теории дискурса / Михаил Львович Макаров. – М.: Гнозис, 2003. – 280 с.
8. Brown, P. Politeness : Some universals in language usage / Р. Brown, S. Levinson. – Cambridge : Cambridge University Press, 1987. – 358 p.
9. Haugen, E.I. The Ecology of Language / Einar Ingvald Haugen. – Stanford University Press, 1972. – 366 p.
Список джерел ілюстративного матеріалу:
10. Белов, В. Привычное дело. Рассказы / Василий Белов. – М. : АСТ, Астрель, 2007. – 64 с.
11. Austen, J. Persuasion / Jane Austen. – L.: Penguin Classics, 1985. – 400 p.

References:
1. Alefirenko N. F. Lingvokul’turologija. Cennostno-smyslovoe prostranstvo jazyka: uchebnoe posobie [Cultural linguistics. Value-semantic space of language]. Moskow, Nauka, Flinta, 2012. 288 p. (In Rus.).
2……
3. ….
4. Il’chenko O. M. The language of science. Anglijs’ka dlja naukovciv. Semantyka. Pragmatyka. Pereklad: pidruchnyk [English for scientists. Semantics. Pragmatics. Translation]. Kyiv, Naukova dumka, 2010. 289 p. (In Ukr.).
5…..
6…..
7…..
8. Brown P. Politeness: Some universals in language usage / Р. Brown, S. Levinson. – Cambridge: Cambridge University Press, 1987. – 358 p.
9…..
10…..
11. Austen J. Persuasion. – Lоndon, Penguin Classics, 1985. 400 p.

Стаття надійшла до редакції 27. 06. 2016

This entry was posted in Анонси конференцій. Bookmark the permalink.

Comments are closed.