Тут Ви можете ознайомитися з варіантами художнього перекладу студентського гімну Gaudeamus, зробленими студентами першого курсу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наголошуємо, що завданням студентів не було подати дослівний переклад оригіналу, а передати суть, зміст та настрій, зберігаючи при цьому ритміку гімну. Переклади подаються у авторській редакції у алфавітному порядку прізвищ авторів.
ДРУЗІ, ВЕСЕЛІМОСЯ!
(Богданець Світлана, студентка І курсу спеціальності “Літературна творчість” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. Веселімося, поки
Юні та завзяті!
Молодість – пора прекрасна,
Старість – то пора нещасна,
Бо вже час вмирати.
2. Скільки ще до нас жило
В цьому світі люду?
Чи до раю піднімися,
Чи у пекло опустися –
Там вони усюди.
3. Бо життя тікає так,
Як вода крізь пальці.
Смерть прийде, коли не ждеш,
І від неї не втечеш,
Як би не пручався!
4. Альма матер хай живе,
Всі, хто нас навчають.
Хай живуть усі студенти,
Аспіранти і доценти,
Завжди процвітають!
5. І дівчата хай живуть
Милі і тендітні.
Всім жінкам здоров’я й сили,
Щоби нас завжди любили
Лагідні й привітні.
6. Хай живе держава наша,
Президент і влада.
Меценатам вічна слава,
Хай ідуть усі їх справи
На добро громаді.
7. Сум, страждання і журбу
Знищимо дощенту.
Не зашкодять кепкуни,
Ані сили сатани
Вчитися студенту!
РАДІСТЬ, ОТЖЕ, ХАЙ ПРИЙДЕ!
(Гладун Дарина, студентка І курсу спеціальності “Літературна творчість” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2011)
1. Радість, отже, хай прийде,
Поки юнь буяє!
Молоді літа щасливі,
Далі – сум і скроні сиві…
Смерть усіх здолає.
2. Де є славні ті мужі,
Що у світі жили?
Хтось у небесах літає,
Інший – пеклом шкандибає.
Там вони спочили.
3. Бо життя – то плинна річ.
Все колись минає.
Смерть пізнає кожен з нас
В певний день, у певний час
Всіх вона здолає.
4. Слава академії!
Вчителям теж слава!
І всім тим, хто день у день
Пліч-о-пліч із нами йде!
Хай гукають: браво!
5. Славимо дівчат усіх,
Гарних і красивих.
Славимо жінок своїх,
Ніжних, добрих, дорогих,
Люблячих і милих.
6. Хай живе республіка,
Й ті, хто нею править,
Захищає нас від бід!
Меценатам – довгих літ.
Їх народ прославить.
7. Хай навіки згине сум!
Зайві сентименти!
Хор насмішників стихає,
Чорт у пеклі завиває.
Хай живуть студенти!
ГАУДЕАМУС
(Капінос Марія, студентка І курсу спеціальності “Літературна творчість” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2011)
1. Радій же, люде, це твій час,
Допоки молодість є в нас.
А після старості лихої,
І після немічної, злої
Підемо в дар землі святої.
2. До нас жило багато тут,
Що сходились з усіх-усюд.
Хоч в небо піднімись у мить,
Чи в пеклі серце хай згорить,
Побачиш їхніх душ блакить.
3. Життя – коротке і крихке,
Миттєве й зовсім не легке.
А смерть чатує вже за рогом,
Ступає вже чиїмсь порогом,
Не знаючи жалю й пред Богом.
4. Хай академія живе!
Панують хай викладачі!
Нехай живе кожен із нас,
Не знаючи страху й образ,
Жорстокості байдужих фраз.
5. Нехай живуть стрункі дівчата,
Прекрасні, наче янголята.
Хай жінка щира процвітає,
Що в серці милість зберігає,
Що вірності закони знає.
6. Всі ті, хто захищає нас,
І превеликая держава,
Нехай живе наше суспільство,
Й зростає меценатів лава,
І так навіки. Слава! Слава!
7. Хай згине біль, важкі літа,
Хай згине смута і журба,
Хай згинуть вороги студента!
Й так – до останнього момента.
Слава! Слава! Слава!
ВЕСЕЛІМОСЯ!
(Касянюк Катерина, студентка І курсу спеціальності “Сербська та українська мова і література” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. Веселімось, отже, браття
Поки молоді
Поки молодість нам в радість,
Поки не прийшла ще старість,
Доки ще живі.
2. Якщо предків знати хочеш,
Знай, куди іти:
Серед янголів манливих
Серед демонів жахливих
Спробуй їх знайти.
3. Бо до краю нас повільно
Доля наближає
Смерть іде спокійно, тихо
Та несе з собою лихо
І жалю не має.
4. Академія нехай
Славиться ділами.
Хай живуть викладачі!
Процвітаймо ми усі,
Весь світ разом з нами!
5. Прославляйте ви дівчат
Добрих та красивих
Всіх жінок таких струнких,
Ніжних, гарних, чарівних
Відданих та милих.
6. Процвітай же, батьківщино
Й той, хто править нами
Той, хто любить тут усе,
Той, хто поміч нам несе
Добрими руками.
7. Бо студент – не просто слово
Нас воно єднає
Того слова чорт боїться
Туга від нас далі мчиться
Радість нам лишає.
GAUDEAMUS
(Ковальчук Ольга, студентка І курсу спеціальності “Літературна творчість” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. Сповніть радістю серця,
Поки юність з нами.
Після молодості-втіхи,
Після старості, налихо,
Вкриють нас грунтами.
2. Де всі ті,хто ще до нас
Жили в цьому світі?
Хоч у небо вознестися,
Хоч у пеклі попектися,
Чи знайдеш їх, милий?
3. Вік наш то є мить лише,
До кінця недовго.
Смерть до нас не забариться,
Вхопить швидко, мов тигриця,
Не щадить нікого.
4. Слава академії,
Всчителям всім слава!
Слава кожному із нас!
Слава всім, хто йшов у клас,
Доля нам ласкава!
5. І дівчатам слава всім,
Вітреним красуням.
І хай славляться жінки,
Вірні, ніжні, мов квітки,
Їх любов відчуєм.
6. І державі слава теж,
Ти, хто владу має.
І суспільству процвітати,
Нашим щедрим меценатам,
Що нас захищають.
7. Тож нехай тікає сум,
З ним біжить страждання.
Хай диявол пропадає,
Що студентам заважає,
Ще й всі кепкування!
GAUDEAMUS
(Кушнір Лілія, студентка І курсу спеціальності “Українська мова і література” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. Друзі, веселімося
Щиро, безупину!
Поки юність в серці грає,
Поки старість не забрала
Нас у домовину!
2. Невідомо нам, куди
Душі відлітають.
Доторкнись до висоти,
В пекло опустися ти,
Тільки там це знають.
3. Швидкоплинне це життя
Пролетить стрілою.
Дуже скоро смерть прийде,
Всіх раптово забере,
І тебе зі мною.
4. Квітніть, академіє
Й ті, хто нас навчають!
В свої роки золоті
Хай студенти молоді
Також процвітають!
5. І дівчата лагідні
Квітніть, наче рожі!
Ніжні, люблячі жінки,
Що працюють залюбки,
Щастя вам, хороші!
6. Батьківщино, процвітай!
Слався, наша владо!
І здорові, і багаті
Будьте добрі, меценати!
Й хай живе громада!
7. Згиньте смуток і печаль!
Геть, дурні насмішки!
Покладемо край образам,
І дияволу всі разом
Ми зламаєм ріжки!
ГАУДЕАМУС
(Левицька Поліна, студентка І курсу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2011)
1. Посміхаймося, брати,
Поки вік ще юний.
Мине молодість за раз,
Та колись прийде той час –
Покладуть нас в труни!
2. Де є ті, які змогли
До нас світ зходити?
Треба в небеса підняться,
Або в темряву зірваться,
Щоб про це спросити.
3. На життя часу так мало
Долею дається.
Смерть за всіма прийде скоро,
Забере кудись раптово,
Жоден не спасеться.
4. Слава академії!
Слава професорам!
Хай же кожен з нас радіє
І живе заради мрії,
Зацвітаймо хором!
5. Хай живуть дівчата юні,
Граціозні, гарні.
І жінки нехай радіють,
Люблячі всі господині,
Працелюбні пані!
6. Слава Батьківщині,
І її героям.
Хай живе суспільство, браття,
З ними – воля і завзяття,
Меценатів доля.
7. Щезни, зойк депресії,
Щезніть й ви, страждання.
Щезне хай диявол лютий,
Що студентів кує в пута,
Щезни й реготання!
GAUDEAMUS
(Ліснічук Ірина, студентка І курсу спеціальності “Літературна творчість” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. О людино, веселись,
поки молода ти!
Квітка юності зів’яне,
Старість у вікно загляне,
Щоб землі віддати.
2. Де ті люди, що до нас
Сонцю усміхались?
Вони в пеклі чи у раї?
Коли хочеш – відшукай їх,
Там вони сховались.
3. Ми не вічні на землі,
Так було і буде.
Смерть – завжди неждана гостя,
Не жаліє й тих, хто просять,
Пам’ятайте, люди.
4. Хай живе наш інститут
Й наші педагоги!
Щоб жили усі студенти,
Наші абітурієнти,
Попросімо Бога.
5. Хай живуть дівчата всі,
Бо їх врода – ліки!
Хай живе жінок громада,
Чия милість – їх принада,
Та й вовіки-віки.
6. Хай живе республіка,
Ті, хто правлять нею!
Хай живе суспільство в мирі,
Меценати щедрі й щирі,
Наші Прометеї!
7. Проженімо геть печаль,
Смуток, забирайся!
Йди до пекла, чорт поганий
І наш ворог невблаганний!
Йди й не повертайся!
GAUDEAMUS
(Лоїк Ольга, студентка І курсу спеціальності “Українська мова та література” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2011)
1. Поки ще є молоді,
Всі радіймо, друзі!
Мине молодість одна,
Прийде старість нелегка,
Підем в землю в тузі.
2. Де є ті, хто ще до нас
Жили на цім світі?
Піднімись у небеса
Чи до пекла завітай,
Щоби їх зустріти.
3. Бо життя коротке є –
Швидко закінчиться.
Смерть прийде до нас з косою,
Забере усіх з собою,
Нікому не залиши‘ться.
4. Нехай живе академія!
Хай живуть викладачі!
Хай живе і кожен з нас,
Процвіта у всякий час
На своїй землі!
5. Хай живуть усі дівчата
Стрункі та красиві!
Нехай живуть і жінки,
Ніжні, люблячі такі,
Працьовиті й милі!
6. Хай живе республіка
Й її управління!
Хай живе держава наша,
Щедрість добрих меценатів
Й всі їхні стремління!
7. Нехай згине сум з облич,
А також страждання!
Хай диявол згине геть,
І всі, хто студентам теж
Не надає сумління!
GAUDEAMUS
(Множинська Ангеліна, студентка І курсу спеціальності “Українська мова і література” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. То ж гуляймо разом всі,
Поки вік наш молодий.
Пройде юність наша швидко,
Старість прийде дуже стрімко,
Душі наші відлетять.
2. Де є предки у цю мить,
Що жили до нас отут?
Може в небі десь не близько,
Чи у пеклі ненависнім
Можеш їх побачити.
3. Плин життя швидкий у нас,
Промайне стрімливо.
Смерть прийде до нас квапливо,
Всіх безжалісно поглине,
Жодному з нас не попустить.
4. Хай живе навчальний вуз,
Вчителі, професори!
Хай живе учасник кожний,
І всі житимуть заможно
На вершині слави!
5. Молодиці хай живуть
Гарнії, красиві.
І жінки хай не сумують,
Ніжні, люблячі хай будуть,
Добрі, працьовиті.
6. Буде хай держава жити,
Й ті, хто управляють.
Меценатам многі літа,
Їхній захист необхідний
У суспільстві в щасті жити.
7. Швидше смуток нас покинь,
Забери й страждання!
Нечестивий хай загине,
Що студентам шле злі сили,
Бо він з ними заодне!
ВОЗРАДІЙМО
(Мосієнко Вероніка, студентка І курсу спеціальності “Літературна творчість” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2011)
1. Возрадіймо, поки є
В нас живильні сили.
Після юності п’янкої,
Після старості сму.тної
Ляжем до могили.
2. Де поділись, хто до нас
Жили у цім світі?
На небесній стороні
Або глибоко в землі
Їх шукать ідіте.
3. Швидкоплинного життя
Мало молодого.
Смерть вже підкрадається,
Міцно обіймається,
Не щадить нікого.
4. Академії – віват!
Слава педагогам!
Кожен з нас нехай один
Та всі інші разом з ним
Процвітають довго!
5. Слава панночкам струнким,
Юним і прекрасним!
Слава жіночкам усім,
Праці, ніжності, красі,
Бо у цьому щастя!
6. Хай живе коханий край
І хто править краєм!
Хай суспільство процвіта,
Мецената доброта,
Що нас захищає.
7. І загине хай печаль,
Хай скінчаться біди!
Ненависнику – сконай!
А за ним одразу най
Зубоскали підуть!
ДРУЗІ, ВЕСЕЛІМОСЯ!
(Салій Дарина, студентка І курсу спеціальності “Фольклористика” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. Друзі, веселімося,
Юні ми допоки!
Бо як молодість пройдемо
І старі літи минемо –
У землі нам спокій!
2. Де ті, що поперед нас
Пісню цю співали?
Потойбіччя їх вітає,
Нам їх сонце розсвітає
На меморіалах!
3. Бо коротке це життя
Швидко відлітає!
Карга в білім не питає
Та за барки все хапає,
Бо жалю не знає!
4. Хай живе учений світ –
Професурі слава!
Щоб разом і кожна штука
Всі жили та від науки
Горя ми не знали!
5. Хай живе дівоча юнь,
Їх чарівні очі!
Гарні жіночки в нас будуть,
Як науки ці забудуть
В клопотах жіночих!
6. Хай живе вся публіка
Неопозиційна!
Мецената теж прославим,
Бо не вирішить всі справи
Влада офіційна!
7. То ж забудемо печаль –
Безгрошів’я наше!
Сум до біса відішлемо,
Перешкоди всі зметемо
Дружнім сміхом нашим!
ДРУЗІ, ВЕСЕЛІМОСЯ!
(Ткачук Василина, студентка І курсу спеціальності “Фольклористика” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. Радіймо, браття!
Ще поки молодість в крові.
А після юності у луках
І після старості у муках
Ми тіло віддамо землі.
2. Чи знаєш ти, де є ті
Предки, що жили раніш?
Ти лиш на небо підіймись
Або до пекла ти спустись,
І стане враз видніш!
3. Життя, як вітер,
Воно летить і свище.
І швидко смерть прийде, і враз
Раптово забере всіх нас,
Нікого не залишить!
4. О, слава академії!
Хвала викладачам!
Життя нехай панує в нас,
І не зітре запалу час,
Лиш мудрості додасть очам!
5. Хай квітнуть дівчата,
Як вишні білий цвіт.
Нехай жінки хороші й ніжні
В руках тримають білосніжних
Увесь наш світ!
6. Любов до Батьківщини
Нехай горить в очах,
Щасливим буде наш народ,
А влада – повною чеснот,
І захистить, й дарує благ!
7. І піде сум у небуття,
І зникнуть всі страждання,
Чорти нехай застрягнуть в пеклі,
Хай згинуть, хто проти студентів,
Й погаснуть насміхання!
ГАУДЕАМУС
(Хоменко Олена, студентка І курсу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. Нумо, веселімося,
Ми ще молодії!
Мине молодість квітуча,
Старість нас впов’є, мов туча,
І земля покриє.
2. Де ті люди, що раніш жили
На розлогім світі?
Треба чи під землю йти,
Чи на небо злинути,
Щоби їх зустріти.
3. Життя – лише єдина мить,
Вмить воно й пролине.
Смерть кістлява. Треба жить.
Зчинять суд, і всі полинем,
Всі – до домовини.
4. Хай живе науки храм,
Хай живуть учені!
Кожен з них нехай живе,
Процвітає гроно все,
У добрі, натхненні!
5. Хай живуть дівчата всі –
Стрункі та ласкаві!
Хай усі жінки живуть,
Що любов, тепло несуть,
Ніжні, в праці жваві!
6. Хай живе наш край увесь
І хто править краєм.
Хай живуть мужі ясні,
Що з їх ласки, приязні
Знань тут набуваєм!
7. Згинь, журбо-напаснице,
Болісті, гризоти!
Злинь, лукавий зліснику,
Злинь, їдкий насмішнику,
З нашої спільноти!
GAUDEAMUS
(Шкуратюк Анастасія, студентка І курсу спеціальності “Російська мова і література” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2012)
1. Давайте веселиться,
Пока нам мало лет,
Ведь юность вмиг промчится,
В дверь старость постучится,
А с ней погаснет свет.
2. Ты спросишь, где те люди,
Что жили здесь до нас.
Одни ушли на небо и впредь не возвратятся,
Другие в ад попали, куда не все стремятся.
Их с нами нет сейчас.
3. Жизнь наша быстротечна,
Пройдет, как летний день.
Вмиг смерть придет беспечна,
А с ней седая тень, с косою, как кремень,
Нас заберет навечно.
4. Виват тебе, учеба!
Виват, профессора!
Виват и вам, студенты!
Ловите комплименты.
Виват вам всем, ура!
5. Хвала слабому полу,
Всем девушкам вокруг:
Красивым, неподвластным,
Чудесным, милым, страстным,
Как солнца луч, прекрасным.
6. Да здравствует держава,
И тот, кто правит в ней!
Вам, меценаты, слава!
Мы скажем не лукаво:
Нам с вами веселей.
7. Долой печаль и слезы!
Долой лихую скорбь!
Дорогу нам, студентам,
Уж не абитуриентам,
Но юным президентам!
ЗАКЛИКАЮ ВАС: РАДІЙТЕ
(Ярецька Дарина, студентка І курсу спеціальності “Українська мова та література” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2011)
1. Закликаю вас: радійте,
Доки молодість і сміх.
Після неї, запальної,
Й після старості сумної
Черв’яки з’їдять усіх.
2. І хтозна, де наші предки,
Що встигли пожити.
Завітай до раю, друже,
Чи спустись далеко дуже,
Лиш би їх зустріти.
3. А життя… Воно як пташка:
Швидко відлітає.
Прийде та, хто жне майстерно,
Й до зірок не йдеш крізь терни,
Бо всі помираєм.
4. Вічна слава КНУ Шевченка,
Хай світ наших славить.
Слава всім на Україні,
Хто у заліковки сині
Автомати ставить.
5. Хай живуть усі дівчата
Й красою вражають,
Хай живуть завзяті пані,
Ніжні, люблячі й кохані,
І горя не знають.
6. І країна незалежна,
Й хто старанно править.
Меценати хай шикують,
Добрі гроші нам дарують,
Й захищають навіть.
7. Сум хай згине, й життя йде
Лиш по білій смузі.
Хай помре диявол з горя,
Хай з студентом будуть поряд
Бог, любов і друзі.